Завтра в мене свято і чоловіче, і так-би мовити професійне - День Українського козацтва. На всі судомі, на роботі, в сім'ї намагання насильницьки привітати з 23 лютим завжди пояснював, що ніколи не служив ні в радянській, ні боронь боже, в червоній армії і натомість маю власне чоловіче свято - 14 жовтня День Українського козацтва. На роботі цього дня доводилося відпрошуватися, щоб відсвяткувати в колі своїх. Колись вдавалося, часом ні. Сьогодні цей день святковий. Ті, хто не розумів моєї позиції тоді, не визнає свою неправоту і зараз. Загалом, я проти змішування всього в одну купу. Для православних цього дня Покрова Пресвятої Богородиці, яка була покровителькою українського козацтва, тому цілком логічним є крок Кучми встановити в цей день козацьке свято. Хоча таким чином він виборював собі підтримку у козацтва, коли йшов на другий президентський крок. Звідси і неформальна прив'язка до УПА, яка вважала цей день також своїм, бо по суті була правонаступницею українських національних збройних формувань, якими були козаки. Ініціативу ж Порошенка, з подачі В'ятровича, вважаю не дуже вдалою і точною. Збройні сили України мають свій день - 6 грудня, тепер як би два професійних свята. А як же нацгвардійці, волонтери, правосекторівці скажете ви? А не треба було вигадувати велосипед - ще при Ющенку патріотичні сили пропонували замість 23 лютого День захисника тоді ще вітчизни призначити на День героїв Крут 29 січня. Привід краще не придумаєш герої віддали життя за Україну і байдуже до яких і чи офіційних збройних формувань належали вони.
Цього ж дня можна було б вшановувати і героїв Небесної сотні, які формально загинули не на війні. Але в нас ніколи не слухають патріотів, навіть якщо це потім призводить до війни і під час війни ніхто не слухає.
Немає коментарів:
Дописати коментар