Білозерці вшанували героя незважаючи на тривалий спротив влади

Сьогодні, в День пам'яті та примирення в Другій світовій війні ініціативна група білозерців повісила білборд пам'яті загиблого атовця з Білозерки Олександра Бордака. Олександр загинув 5 серпня 2015 року на Донбасі захищаючи Незалежність України та мирне небо над нашими головами. Герою було 42 роки коли він відійшов у вічність. Він був бійцем 28-ої механізованої бригади ЗСУ, воював у першій хвилі призову і загинув за декілька днів до "дембеля", прикривши товаришів. Олександр був першим загиблим білозерцем на справді Великій Вітчизняній війні для України, яку розв'язала проти нас рашка, віроломно без оголошення війни на Донбасі і в Криму. Він похований на місцевому цвинтарі біля газового господарства.
З ініціативою повісити білборд виступила депутат Білозерської селищної ради Ніна Хороняк. Вона і профінансувала цей проєкт. Дизайн макету білборду та його виготовлення здійснила моя Студія реклами та дизану "КреатиFF". Техніку, помічника та особисту допомогу для висотних робіт забезпечив приватний підприємець Олег Оселедець. Безпосередньо вішали білборд Ніна Хороняк, Інна Журавленко (теж депутат Білозерської селищної ради) та ваш покірний слуга (не плутати з так званими "слугами народу").

Конструкцію під розміщення білборду надала Білозерська селищна рада в особі в.о. голови Євгена Шепеля безкоштовно. Хоча й з певною цензурою його змісту. Першопочатково на білборді стрічка була червоно-чорною, як бойовий прапор борців національно-визвольних змагань за Незалежність України. Пан Шепель був категорично проти цих кольорів, мотивуючи тим, що вони не державні. І зажадав, щоб вони були державні - жовто-блакитні. Доводимо до посадовця місцевого самоврядування Є.Шепеля та всіх, хто не слідкує за змінами в країні (Україна) та не цікавиться протягом останніх тридцяти років незалежності відновленнями нашої історії і ще живе в полоні совкових ілюзій або рашкиної пропаганди, що червоно-чорні кольори в символіці беруть свій родовід ще з князівських часів Київської Руси, потім перейшли у спадковість до козацтва і вже від нього були запозичені вояками УНР і УПА. Таким чином ці кольори є традиційними для військових формувань України протягом багатьох поколінь. І зараз на цій підставі вони офіційно є кольорами ЗСУ. Таким чином червоно-чорний наряду з жовто-блакитним є традиційним українським кольоросполученням, але на відміну від останнього більш цивільного є немов би бойовим кольоросполученням. Як кажуть патріоти жовто-блакитний прапор від пролитої на нього крові героїв стає червоно-чорним.

Від себе хочу зазначити, що в поглядах пана Шепеля намітився певний прогрес. Бо ще пару років тому я виступив зі схожою ініціативою влаштувати власним коштом стелу пам'яті загиблих в АТО жителів району на постаменті, що залишився від леніна в Білозерці. За аналогією як це було зроблено в Херсоні. Звернувся до Білозерської райдержадміністрації і був "відфутболений" звідти до Білозерської селищної ради і там пан Шепель, тоді ще її секретар, влаштував мені скандал (є відео) чим фактично поховав мою ініціативу. Так що сьогоднішній дозвіл, не дивлячись ні на що, є вже великим кроком у розширенні його світогляду до патріотизму і державності, що не завадило б йому на цій відповідальній посаді. Певен, що життя білозерців від цього значно покращилося, а реноме селищної ради, суттєво підмочене корупційними скандалами, значно зросло б.
Тому будемо сподіватися на подальшу співпрацю в цій царині (патріотизму звичайно, а не корупції звісно), бо проєктів і ідей у нас в ній (ну ви зрозуміли в якій) пребагато.
Ну і на цій оптимістичній ноті для пана Шепеля звучить пісня "Два кольори". Вгадайте які?
P.S. До речі пісня написана і виконувалася ще за совка. Так що комуняцьку цензуру пройшла. Так, що пане Шепель і всі любителі совка не бійтеся - партія (ну ви знаєте яка) дає "добро".